Два брати, прізвище яких Зелінгер, за словами Марії Войтович, на початку німецької окупації заховалися у божниці (так називали єврейську синагогу) і звідти відстрілювалися. Синагога знаходилася неподалік того місця, де зараз розташоване музучилище, тобто при виїзді з сучасної вулиці Танцорова на Руську. Відомо, що від синагоги підземні ходи вели до Надставної церкви і далі у центральну частину міста.
Пам’ятаю, мої батьки ще навіть дуже дивувалися, звідкіля у Зелінгерів така потужна зброя. – розповідає Марія Войтович. – Здається, вони мали навіть кулемети. Зелінгери відстрілювалися з божниці і потім заховалися у підземних ходах. Німці кілька разів намагалися їх дістати звідти, але ті завжди відстрілювалися. Хто їм приносив воду та їжу і як, я не знаю. Але знаю, що вони вижили. Так само вижили і ті кілька людей, які переховувалися разом з ними.
За словами пані Марії, після війни брати-партизани залишилися жити у Тернополі. Згодом один із них виїхав за кордон, інший – усе життя прожив у нашому місті. Похований на Микулинецькому кладовищі.
Документальних підтверджень про те, що у Тернополі під час війни були єврейські партизани і так само про те, що у тернопільських підземеллях переховувалися євреї немає. Можливо тому, що темі голокосту радянська влада свого часу не приділяла великої уваги. Скажімо, пам’ятний знак на місці загибелі понад 15 тисяч євреїв (тернопільських і з довколишніх сіл) при в’їзді у Петриків встановили тільки на початку 2000-их рр.
Але скупеньку згадку про Зелінгера нам все ж таки вдалося знайти на одному з ізраїльських сайтів присвяченому єврейським партизанам під час Другої світової війни. Там вказано, що Зелінгер був командиром групи, місце діяльності – Тернопіль, категорія – підземні борці. Більш розширеної інформації немає, пише сайт “Міщанського братства”.
До речі
Кілька згадок про збройний опір німцям у Тернопільському гетто також є у щоденнику українського філософа та журналіста Степана Годованого, який жив у нашому місті під час війни.
“Офіціяльно вже нема жидів, а неофіціяльно ще раз-у-раз десь знаходяться. Нині люди оповідають, що жиди ставлять завзятий опір в своїх криївках. Кажуть люди, що жиди мали вбити якогось німецького поліцая”. – написав Степан Годований у своєму щоденнику. Дата запису – 9 серпня 1943 року.
А вже наступного дня Степан Годований знову повертається до теми євреїв.
“Показується, що німці вчера в пивницях гетта викурили якусь комуністичну жидівську боївку. Вона крилася в глибоких норах підземних, а коли її викрили, вона відстрілювалася. Аж її зловили і ув’язнили”.
Джерело ternograd.te.ua
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Безбар’єрність стає стійкою тоді, коли є люди, які щодня тримають її у фокусі уваги в громадах, міністерствах та інших установах. Саме про це йшлося під час першої зустрічі мережі амбасадорів безбар’єрності.
У сучасному мегаполісі, де кожна хвилина на рахунку, вантажне таксі київ стало незамінним рішенням для тих, кому потрібно швидко та зручно перевезти речі, меблі, будматеріали чи обладнання. Така послуга поєднує оперативність, доступність та індивідуальний підхід до кожного клієнта.
Сьогодні свій ювілей святкує директорка Тернопільської спеціалізованої школи №7 — Галина Миколаївна Костюк.
Питання належного оформлення трудових відносин – один із пріоритетних напрямів роботи Державної податкової служби, органів місцевого самоврядування та Держпраці. Тож сьогодні в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області було проведено спільну робочу зустріч за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольги Ліщинської, заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Віктора Андрійчука та фахівців відомств.
Інтерактивна зустріч була проведена в рамках рамках поїздок Центру регіонами України. Учасники мали змогу ознайомитися з роботою Верховної Ради, її функціями та структурою.