Україна стає країною-ізгоєм в міжнародному морському бізнесі

Перший прецедент - компанія Maersk Tankers (одна з найбільших в світі в даному виді бізнесу - ред.) Прийняла рішення, при фрахтування своїх суден, виключити можливість заходу в порти України.
 
Як стало відомо, в Миколаєві відбувся серйозний інцидент, пов’язаний із затриманням французького танкера Maersk Claire на терміналі «Ніка-Тера». Судно прибуло в порт 15 жовтня під навантаження рослинного масла. Під час роботи комісії з оформлення приходу судна представники Держекоінспекції Північно-Західного регіону Чорного моря заявили, що у них є інформація про перевищення концентрації нафтопродуктів у баластних водах. У зв’язку з цим скидання ізольованого баласту був заборонений.
 
Капітан судна, незважаючи на заборону, 18 жовтня справив скидання баласту, оскільки без цього не можна було продовжувати вантажні операції. За аналогією з попередніми подібними випадками, очевидно, що капітан просто не зрозумів, чого від нього хочуть екологи. Тому судно і простояло три доби в очікуванні результатів аналізу.
 
Як наголошується на сайті, судно французьке, прапор Франції, порт приписки Марсель, капітан і ще п’ять офіцерів команди - теж французи. Природно, і сам статус такої компанії як Maersk Tankers Frence (одного з світових лідерів танкерного флоту) не припускав статті витрат на «підтримку штанів» українських екологів. Очевидно, що капітан судна цієї компанії повинен був здивуватися, дізнавшись, що в Україні потрібно погоджувати скидання ізольованого баласту з екологічними чиновниками.
 
У підсумку, після відкатки баласту вантажні операції були завершені, але 19 жовтня Миколаївська природоохоронна прокуратура дала вказівку капітану порту затримати судно до завершення перевірки. Судно змогло піти з порту тільки 26 жовтня після втручання посольства Франції в Україні та залучення юридичної фірми «АНК».
 
Нагадаємо, що судна під прапором Франції вже багато років входять до трійки світових лідерів по надійності і безпеки («білий список» Паризького Меморандуму). Якщо ж цей приклад наслідують інші провідні світові судноплавні компанії, то загроза для екології зросте на порядок. Особливо, якщо цю нішу заповнять суду, наприклад, під прапором Камбоджі.
 
Другим прецедентом стало рішення Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2013 р. За позовом компанії Glorion SA (Панама). Приводом для даного судового спору стали події червня 2011 р., коли в Одесі екологи затримали судно Afina (прапор Мальти, порт приписки Валетта, знаходиться під постійним наглядом самого суворого класифікаційного товариства у світі Американського Бюро Судноплавства - ABS).
 
20 червня 2011, при проходженні екологічного контролю огляд судна не виявив жодних порушень. При відсутності правових підстав, незважаючи на заперечення капітана судна, був проведений відбір проб ізольованого баласту. За результатами було складено акт обстеження, згідно з яким наказано без дозволу екологічної інспекції не виробляти скидання баластних вод. А на судновий екологічної декларації була поставлена ​​відмітка про те, що судну «Ввезення заборонений». При цьому, комісія контролюючих служб з оформлення приходу судна, незважаючи на заборону екологів, оформила прихід без будь-яких претензій.
 
Простий такого судна обходиться в $ 20-25 тис. на добу. Міжнародна конвенція МАРПОЛ 73/78 наказує, що хімічний контроль ізольованого баласту не проводиться, його скидання не заборонений і не обмежений. Тому, незважаючи на незаконну заборону екологів, «Афіна» почав вантаження і, відповідно, відкатку ізольованого баласту.
 
23 червня екологи отримали результати аналізу і, звичайно ж, його результати показали, що вода, набрана в море і злита в акваторії порту, перевищує нормативи ГДК за вмістом заліза і зважених речовин. Збиток за «забруднення» був оцінений в $ 1403,01, капітану порту було направлено припис на затримання судна. У той же день, щоб уникнути збитків від необгрунтованого простою судна, а також у зв’язку з тим, що сума збитків непорівнянна сумі незаконних вимог екологів, була проведена оплата претензії. Незважаючи на це, судно простояло в порту ще добу.
 
Показово, що за багато років роботи перша подібна ситуація з цим судном виникла саме в українському порту. Afina побувала в багатьох портах світу і без єдиної затримки пройшла найсуворіший контроль таких служб, як берегова охорона США, державний портовий контроль практично всіх країн Європи, Латинської Америки, цілого ряду країн Африки і Азії. Незадовго до затримання в Одесі, судно пройшло пред’явлення на відповідність класу і в повному обсязі відповідало всім світовим стандартам і вимогам, про що на борту є відповідні сертифікати. Та й сам прапор Мальти знаходиться в білому списку Паризького Меморандуму. Крім того, незадовго до приходу до Одеси, Afina пройшло розширений екологічний контроль у порту Новоросійськ, в результаті якого отримало право на надання 50% знижки від ставки санітарного збору в портах РФ за високий рівень екологічної безпеки.
 
Компанія Glorion S.A. звернулася до Одеського окружного адмінсуду з позовом про визнання неправомірними дій причетних до інциденту посадових осіб екологічної інспекції. Постанова за позовом суд прийняв тільки 3 жовтня 2012 і в позовних вимогах було відмовлено.

Рішення унікальне, оскільки суд проігнорував положення конвенції МАРПОЛ, статті Конституції України, закону «Про міжнародні договори України», Водного кодексу. Екологи примудрилися порушити навіть власне відомче Положення про екологічний контроль, затверджене наказом Мінекології від 08 вересня 1999 р. № 204.
При цьому, більш вагомим для суду документом, стала «Інструкція про процедури прийому й скидання водяного баласту в акваторії річкових внутрішніх водних шляхів України», затверджена наказом Мінтрансзв’язку № 491 від 13 червня 2007 р. Хоча з самої назви випливає, що даний документ не поширюється на акваторію Одеського морського порту.
І ось 31 січня 2013 Одеський апеляційний адмінсуд залишив у силі рішення суду першої інстанції.
 
Який же результат цієї «титанічної» боротьби наших екоінспекторів з провідними морськими перевізниками у світі?
 
До держбюджету України перераховано два штрафи «за забруднення» на суму близько 17 тис. грн. Судячи з публікацій останніх років, деякі представники екоінспекції на цих двох судах планували заробити, але через «нетямущих» капітанів позбулися близько $ 6-8 тис.

Більше того, - Maersk Tankers більше не заходить в порти України. Знаючи про це, таке ж рішення можуть прийняти і інші провідні судноплавні компанії. У зв’язку з цим зросте вартість страхування ризиків на судозаходи в порти України і відповідно вартість фрахту. У підсумку все відіб’ється на конкурентоспроможності українського експорту. І втрати країни будуть вже обчислюватися в мільйонах доларів.



повідомляє thekievtimes.ua/