Ю.Турянський: Колекціонування значків

Пан Юрій почав колекціонувати значки на спортивну тематику ще у 1976 році. Цікавлюся, чому саме спорт. Відповідає, що скільки себе пам’ятає, стільки він й у спорті: жодні спортивні змагання у школі, пізніше у технікумі, відтак на роботі не проходили без його участі. Спочатку реалізовував себе у спорті як баскет­боліст, навіть отримав І розряд, а потім тридцять років був інструктором зі спорту на заводі КРП. Організовував різні спортивні команди, які брали участь у районних, обласних та обкомівських змаганнях, тож інтерес чоловіка до саме спортивних значків цілком зрозумілий. «Сьогодні мені важко сказати, чому у мене виникло таке бажання: колек­ціонувати значки, та який саме елемент став першим у моїй колекції. Мабуть, це пов’язано з тим, що я у певний момент свого життя захопився велоспортом, часто їздив різними турбазами, брав участь у спортивних турнірах, за що отримував нагороди у вигляді значків. Можливо, саме це стало поштовхом колекціонувати значки на спортивну тематику», - розповів Юрій Турянський. Після короткого екскурсу в минуле, коли все розпочалося, пан Юрій показав свої альбоми зі значками. Ми переглянули більше десяти альбомів, однак чоловік зазначив, що це лише частина значків, які є у його колекції. Та точну кількість усіх значків своєї колекції Юрій Турянський не захотів назвати, лише віджартувався, що їх більше, ніж я можу собі уявити. Так як колекція значків у чоловіка досить велика, то усіх їх він систематизував, розклав так, що колекція виглядає охайно й наочно. На листах тонкого білого поролону виблискують тисячі різних кольорових значків, від яких аж дух перехоплює і очі розбігаються, – таке різноманіття спортивних значків можна побачити хіба що у колекції пана Юрія. Варто зазначити, що у колекції чоловіка немає двох однакових значків, усі лише в одному екземплярі. Розпочали ми огляд тих, які були присвячені Олімпійським іграм, що проходили у місті Сапоро (Японія) у 1972 році. Значки у альбомі розташовані відповідно до того, які види спорту були у програмі змагань. Найбільша кількість значків у колекції Юрія Турянського присвячена ХХІІ Олімпійським іграм 1980 року, які відбувалися у Москві. Цікавим є альбом з відомим талісманом – Мішкою. Ко­лекці­онер розповів, що коли Москва отри­мала право на проведення Олімпіади-1980, був оголошений конкурс на створення талі­с­мана ігор. Сим­волом, на думку організаторів, обов’язково мав бути ведмідь. Ху­дож­ник Віктор Чижи­ков створив колек­цію плюшевих, дере­в’я­них, фарфорових та металічних стату­еток. Саме металічні Мішки-значки поповнили колекцію пана Юрія. Чоловік пригадує, що значки з талісманом Олімпійських ігор діставав, де тільки міг: стояв у довгих чергах, аби придбати їх у кіоску, просив друзів і знайомих, аби привезли з інших міст, обмінювався з іншими колекціонерами тощо. Тож помалу колекція Мішок поповнювалась. Тоді у олімпійській програмі було багато видів спорту і на кожен було випущено офіційні значки. Колекціонеру з Коломиї протягом тридцяти шести років вдалося зібрати майже всі офіційні загальні та видові спортивні значки Олімпійських ігор 1980 року. Перегортаючи сторінку за сто­рінкою, Юрій Турянський розповідав про кожен значок, коли, як і кому їх вручали. А деякі значки чоловік систематизував навіть за олімпійськими кольорами: червоним, чорним, синім, жовтим та білим. Пан Юрій зазначив, що колекціонування значків – це дуже клопітка робота. Адже майже ніхто не здогадується, скільки всього треба знати про значки, щоб у дійсності усвідомлювати їхню цінність. Подібне заняття полягає не тільки в тому, аби у порядку зростання розмістити значки, а й у тому, щоб зібрати якомога більше інформації про той значок, який повинен бути у колекції. «Колекціонування значків для мене – це більше, ніж просто хобі. Я вже так віддався цій справі, що інколи навіть не сплю, а знаходжуся у пошуках нового екземпляра для своєї колекції. Щоб точно знати, які значки у мене вже є, а які ще треба придбати, я створив спеціальний каталог, у якому реєструю усі значки», - розповів колекціонер. Абсолютно будь-яка колекція однозначно має свою вартість. На питання, чи продав би чоловік свою колекцію значків і за якою ціною, пан Юрій відповів, що на сьогодні у його колекції є значки, яким уже по тридцять-сороків, а то й сто років, тож якщо колись вони коштували копійки, то зараз, безперечно, вони є досить вартісними, а за десять років взагалі коштуватимуть не малі гроші. Однак колекціонер поки що не наважується продавати свою колекцію значків, тому й вартість їхня для нього є безцінною. Розповісти про усі значки у колекції Юрія Турянського не вистачило б і всієї газети - такою багатою є його колекція. Великою за кількістю є і колекція значків, присвячених туризму, велотуризму. У 1991 році чоловік отримав звання майстра спорту, тож об’їздив на своєму велосипеді (який, до речі, ще і нині є вірним двоколісним другом пана Юрія) майже весь тодішній Радянський Союз. Насамкінець Юрій Турянський показав альбом, який не пов’язаний зі спортом, однак значки у ньому теж є цінними. Це значки із зображеннями Тараса Шев­ченка, Івана Франка та Лесі Українки. Їх він збирав тоді, коли вони випускалися до дня народження чи дня смерті цих письменників. Сьогодні пан Юрій стежить за всіма новинками-значками у спорті, поповнює свою колекцію ними, а у перспективі планує зібрати значки до Євро-2012 в Україні. Автор: Оля ПОЛЮК Джерело: Коломийська правда

kolomyya.org